ІСТОРІЯ СТІЛЬЦЯ
Стілець - це предмет меблів, який використовується постійно, але мало хто знає його історію походження. Цікаво? Тоді почнемо з давніх часів.

Стілець, згідно словника В. Даля, - начиння для одиночного сидіння, сидіння з прислоном. Якщо з підлокітниками – крісло, без прислону – табурет.
У давнину люди використовували валуни, колодни дерев, пні та навіть китові хребці. Але в III тисячолітті до нашої ери в часи правління фараона Тутанхамона був створений стілець-трон, виконаний з кедра і покритий листами золота, а ніжки трону були у вигляді левових лап. Також у цей час виготовляли табурети та складні стільчики з х-подібним перехрестям ніжок. Вони багато прикрашалися різьбленням, пластинами із золота та слонової кістки.

Це був своєрідний початок розвитку та трансформації сучасного стільця. Стілець був довгий час предметом розкоші. Стародавні греки та римляни, взявши за основу конструкцію єгиптян, обивали стільці шкірами, укладали подушками, покривали килимами, виготовляли з бронзи та мармуру, за формою часто зустрічалися схрещені ноги у вигляді рогів.

З крахом античної цивілізації були забуті і стільці, у середні віки у Європі все виробництво меблів було розпочато з нуля і навіть у середньовічних замках сідали на гладенькі лави на козлах. А в X-XII ст з'явилися вже міцні табурети на трьох ногах і масивні крісла для вельмож, королів, герцогів. Тоді ж було винайдено м'яке сидіння, але відрізнялися вони від сучасних тим, що зазвичай складалися з подушки та звірячої шкіри, щоб захистити від холоду та протягу. Таке крісло, свого роду, було символом влади.

Навіть у епоху Ренесансу стільці залишалися предметом розкоші, яким користувалися князі, духовенство, аристократія. Вирізнялися художнім стилем, з'явилися родові герби. Цікаво, що англійський термін "голова" ("chairmen") перекладається буквально як "людина стільця". Прості люди довгий час не могли собі дозволити мати стільці. У кращому випадку використовували грубі табурети чи лавки. Доки в середині XIX століття Михайло Тонет з Австрії не винайшов зручний стілець із гнутого дерева за доступною ціною. Згодом його назвали «Віденським стільцем». Привертає увагу і метод випробування на міцність такого виробу, винахідник кидав стілець з Ейфелевої вежі і на подив публіки, жоден стілець не розбився.


Зі зміною епох змінювався і дизайн стільця. Стільці прикрашали гербами, оксамитовою оббивкою або рюшами, дерев'яні стільці – різьбленням. В сучасності можна зустріти найнепередбачуваніші форми та дизайни, розкішні класичні вироби, екліптичні або в стилі мінімалізму. Сучасні стільці різноманітні, з підлокітниками та без, на чотирьох або трьох ногах, барні, напівбарні, обідні, м'які, пластикові, дерев'яні, різноманіття форм та дизайнів. Вибрати свій стілець вже не є проблемою, це не предмет розкоші - це необхідний атрибут комфорту.